Право будувати місто

 Фото tovstyzhenko.com

Реформа містобудівного законодавства була ознаменована цілою низкою нововведень. Загалом їх можна охарактеризувати як прогресивні, але для повноцінного розвитку будівельної галузі необхідні подальші зміни.

Серед основних нововведень можна виділити такі. По-перше, дозвільна процедура на будівництво була уніфікована на всій території України. Згідно з попереднім порядком оформлення дозвільної документації на будівництво, закон передбачав тільки її основні етапи, а всі деталі було віддано «на відкуп» місцевим правилам забудови. Відтак практика оформлення дозвільної документації на будівництво могла відрізнятися в різних населених пунктах, що не сприяло передбачуваності та стабільності правил гри на ринку. Тому уніфікація дозвільної процедури — безсумнівний крок уперед.

По-друге, деталі дозвільної процедури на будівництво було поставлено в залежність від категорії складності об’єкта будівництва (всього було запроваджено п’ять категорій складності). Дозвільну процедуру для перших трьох категорій складності було істотно спрощено (скасовано обов’язкову експертизу проектної документації, запроваджено декларативний принцип одержання дозволу на будівельні роботи тощо). Це також можна розглядати як позитивний і прогресивний крок.

По-третє, діяльність, пов’язану з експертизою проектної документації, було демонополізовано. Якщо раніше експертизу проектної документації могло здійснювати тільки ДП «Укрінвестекспертиза», зараз це можуть робити також інші експертні організації, які відповідають критеріям, передбаченим Мінрегіонбудом. Але при цьому на сьогодні перелік організацій, які мають право здійснювати експертизу проектної документації, досі ще обмежений. Це, у свою чергу, не сприяє появі повноцінного конкурентного середовища.

Також, згідно з новим порядком, було скасоване поняття містобудівного обґрунтування. У рамках попередньої процедури, в разі відсутності місцевих правил забудови, містобудівні умови та обмеження забудови встановлювали місцеві органи влади або місцевого самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування. Фактично останнє було не тільки початковим кроком для одержання вихідних даних на проектування в разі відсутності місцевих правил забудови, а й інструментом внесення змін до містобудівної документації. Однак у новому порядку це поняття вилучено. На практиці це створює незручності і спричиняє труднощі там, де відсутні всі три елементи містобудівної документації (генплан, схема зонування та детальний план територій).

У рамках нинішньої системи координат для західних компаній є два можливі варіанти діяльності в Україні. Перший — це якось пристосовуватися під об’єктивну дійсність і «аутсорсити» діяльність щодо всіх неофіційних платежів на своїх місцевих партнерів (що на практиці й відбувається). Інший можливий варіант поведінки — не інвестувати в Україну нічого і не будувати в Україні взагалі.

 Віталій Тертиця «Дзеркало тижня. Україна» №40, 09 листопада 2012, 21:05